Нещодавно одна англійська тревел-блогер Chelsea Fagan написала статтю, повну обурення, на тему: «Чому порада кинути все та вирушити в мандри – безглузда?». На її думку, відмовитися від старого життя й подорожувати може лише добре забезпечена людина. Так, є способи мандрувати майже задарма. Однак вони не визначають стиль життя, а лише дарують цікавий досвід. Більшість людей обмежені в подорожах через відповідальність та обов’язки перед родиною, роботою тощо. Але що робити, коли душа кличе в дорогу?

 

Хто може дозволити собі подорожувати досхочу?

 

• дауншифтер – той, хто вже заробив, досяг бажаних цілей і тепер просто живе задля свого задоволення, часто отримує пасивний прибуток від набутих капіталів;

 

 

• тревел-бомж – студент або «вічний студент», який перебивається короткочасними підробітками (офіціант, промоутер, вантажник тощо) та володіє як мінімум англійською на розмовному рівні;

 

 

• фахівець своєї справи – той, чиї знання та навички цінні на ринку праці, так що він може працювати віддалено або жити за рахунок разових гонорарів;

 

 

• спадкоємець чи утриманець – той, кого забезпечують батьки або чоловік/дружина.

 

 

Як не крути, а жити в постійних подорожах можливо лише за наявності достатньої кількості грошей та розуму. Але як стати фахівцем чи дауншифтером та забезпечити собі максимально комфортне існування?

 

 

 

Можливості освіти закордоном

 

Здавалося б, достатню базу знань та вмінь нам повинна дати національна освіта. Однак не дарма в Україні побутує стільки жартів на цю тему.

 

«Статистика показує, що гречка на 86% корисніша твого диплома».

 

Застарілі програми навчання, викладачі, які не вдосконалюють свої знання, хабарництво, роботодавці, які вимагають від студентів кількарічного досвіду роботи – причин може бути безліч.